- звеселілий
- —————————————————————————————звеселі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
звеселілий — а, е. Який звеселів, став веселим. || Який виражає веселість … Український тлумачний словник
звеселілий — [звеисеил’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови